Портал Дія Реєстр ЦНАП Платформа Центрів Дія
Людям із порушенням зору
Портал Дія Реєстр ЦНАП
Пошук
Людям із порушенням зору
Урядовий портал Інформація для розробників Вхід для адміністратора
Головна Безпека життєдіяльності

Виключення ОПН з Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки

Ідентифікатор послуги
02536
Строк
20 днів (робочі)
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки
Інформація про послугу
Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС або її територіального органу на підставі розгляду наданих оператором матеріалів.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://e.dsns.gov.ua/.
Хто може звернутися: юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Пункти 21-24 Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку
Умови і випадки надання

 Суб'єктом господарювання в особистому кабінеті Державного електронного реєстру ОПН вноситься інформація про об'єкт стосовно якого проводиться ідентифікація з метою автоматизованого проведення ідентифікації, формування повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2 Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку та його надсилання до ДСНС з метою перевірки повноти наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу. Розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, оформляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки, до якої додаються підтвердні матеріали стосовно віднесення речовин до відповідного класу небезпечних речовин та категорії небезпеки, що враховуються під час перевірки повноти наведеної в ньому інформації.

Оператор протягом 60 календарних днів повторно проводить ідентифікацію

відповідно до вимог Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку  в разі:

зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора;

зміни технічних характеристик об’єкта підвищеної небезпеки, пов’язаних із змінами

кількості та/або номенклатури небезпечних речовин;

зміни найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує об’єкт підвищеної

небезпеки;

внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері

діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, у разі, коли це стосується порядку

проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки або впливає на її результати.

Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням

ДСНС або її територіального органу на підставі розгляду наданих оператором матеріалів

повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, за результатами якої об’єкт не

віднесений до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу, та представлення

документів, які підтверджують:

зміну технічних характеристик або кількості джерел небезпеки у разі, коли на об’єкті

підвищеної небезпеки зменшена сумарна маса небезпечних речовин порівняно з

нормативом порогової маси за індивідуальною масою або класом небезпечної речовини,

внаслідок чого об’єкт не належить до будь-якого класу об’єктів підвищеної небезпеки;

ліквідацію або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної

небезпеки.

Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальним

органом здійснюється також за результатами заходів державного нагляду (контролю) у разі

виявлення факту ліквідації об’єкта підвищеної небезпеки або у разі наявності в Єдиному

державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських

формувань інформації про припинення оператором господарської діяльності.

Про прийняте рішення щодо виключення об’єкта з Реєстру ДСНС або її

територіальний орган повідомляє суб’єкту господарювання, місцевим держадміністраціям,

органам місцевого самоврядування та органам державного нагляду (контролю), що

здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами

підвищеної небезпеки, письмово протягом 20 робочих днів після одержання матеріалів

повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та відповідних документів від

оператора (одержання інформації за результатами заходів державного нагляду (контролю).

У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її

територіальний орган надає оператору обґрунтовані мотиви для такої відмови.


Результат та способи отримання результату
Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки
Отримати результати надання послуги заявник може особисто чи на сайті: https://e.dsns.gov.ua/.

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
20 днів (робочі)

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
Невідповідність поданих документів вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Скаргу може подавати: представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Часті питання та відповіді

Який орган є держателем Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки?
Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Нормативна база