Сертифікат EUR.1

01621

8 годин

Безкоштовно

Видача сертифіката з перевезення товару EUR.1

Сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 - документ, який підтверджує статус преференційного походження товару(ів) відповідно до міжнародних угод. Для отримання сертифікату потрібно звернутись до структурного підрозділу митниці з відповідним пакетом документів.

Територіальні органи Державної митної служби України

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) або електронною поштою.

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець

Заява, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною Угодами, та/або її електронну копію

Декларація постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2 до Порядку), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження , що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, та/або їх електронні копії.

Електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Угод бланк сертифіката

Сертифікат походження EUR.1 видається у разі, якщо його потрібно пред’явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

Сертифікат видається посадовою особою митниці під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) у випадках, встановлених Угодами, за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.

Під час наступних поставок товару(ів) не вимагається подання декларації, якщо при першій поставці була подана довгострокова декларація постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або довгострокова декларація постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження.

Декларація має бути власноруч підписана постачальником (виробником), що її склав, проте постачальник (виробник) не повинен підписувати декларацію, якщо він склав її в електронному вигляді та надав експортеру письмове зобов’язання, що він відповідає за всі декларації, у яких він зазначений, як за підписані ним власноруч.

Сертифікат може бути виданий після експорту відповідної партії товару(ів), якщо експортер разом із документами, зазначеними в пункті 3 розділу III цього Порядку, додатково надає митниці документи про те, що сертифікат:

не був виданий на момент здійснення експорту товару(ів) через помилки або через особливі обставини, або

виданий, але не прийнятий з технічних причин митними органами країни імпорту.

У заяві експортера про видачу сертифіката після здійснення експорту товару(ів) повинні бути зазначені номер експортної декларації, оформленої на відповідну партію товару(ів), та дата її оформлення в митниці.

Рішення про видачу сертифіката

Рішення про відмову у видачі сертифіката

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Безоплатне надання

8 годин

Форма поданого бланка сертифіката (за наявності) не відповідає формі, визначеній Угодами

Сертифікат (за наявності) та/або заяву та/або їх електронні копії заповнено з порушенням вимог Угод та Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1

Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Прийняте митницею рішення про відмову у видачі сертифіката не перешкоджає повторному зверненню експортера до митниці відповідно до Порядку за умови усунення причин, що призвели до відмови.

Кодекс Митний ст. 46 Наказ ЦОВВ від 02.03.2021 №139 "Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED"

Взяття на облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи