Укладання охоронних договорів на пам’ятки
Ідентифікатор послуги
01619
Строк
У місячний строк
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Укладання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини
Інформація про послугу
Охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Як отримати і що для цього потрібно
Де отримати
Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Паспорт пам'ятки (чи його копія).
Акт технічного стану пам’ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни (для пам'яток архітектури, історії (які становлять собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд), науки і техніки (які становлять собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд).
Акт візуального обстеження (форма якого визначається МКІП) на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни (для пам'яток історії та науки і техніки (що не становлять собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд), археології, монументального мистецтва, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафту.
План пам’ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта) (для пам'яток архітектури, історії, науки і техніки (що становлять собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд).
Технічний паспорт (для пам'яток архітектури, історії, науки і техніки (що становлять собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд).
План території пам’ятки.
Опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам’ятки, розташовуються на її території чи пов’язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання.
Умови і випадки надання
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);
з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
Якщо пам'ятка належить до категорії пам'яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам'ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Підтвердженням погодження відповідного охоронного договору є лист погодження з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи МКІП.
Результат та способи отримання результату
Укладання охоронних договорів на пам’ятки
Відмова в укладанні охоронних договорів на пам’ятки
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).
Строк та вартість надання послуги
Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
У місячний строк
Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?
Підстави для відмови у наданні послуги
Подання документів, що містять недостовірні відомості
Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів
Подання документів, з порушенням вимог законодавства
Скаргу може подавати:
оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви:
Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших
осіб.
Строк для подання позовної заяви:
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний
строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або
законом
визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду
встановлюється
тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на
рішення,
дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви:
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у
справі, а у
випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та
інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для
фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і
організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України
(якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться
вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до
декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані
обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений
обов’язковий
досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі
здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані
разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або
електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення
оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного
нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується
або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого
відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається:
документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави
звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються
письмові
чи
електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки:
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами
спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного
позовного
провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення
експертизи,
витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у
її наданні, тощо.